Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница


ВСТУП

Все частіше й частіше ми дізнаємося із засобів масової інформації, чуємо в приватних розмовах, що наша атмосфера забруднюється і псується під впливом обставин, які знаходяться поза нашим контролем, але в створенні яких ми приймаємо активну участь. Наприклад, ми всі чули про парниковий ефект, про те, що на Землі потроху стає тепліше і моря поступово виходять з берегів через те, що полярні льоди тануть. Але відбувається не тільки це. Дощ, який повинен проливатися бальзамом на змучену спекою землю, несе із собою все більше і більше кислот – в озерах гине риба, гинуть ліси і руйнуються, поступаючись атакам кислотних дощів, навіть будинки. І чим більше забруднення, тим більша шкода здоров’ю людей.
Реакцією урядів усіх країн на таке погіршення екології є лише обіцянки та незначні невідкладні дії. Головні з них – «вивчення наслідків», і це в той час, коли – як стверджується у цій книзі – наслідки добре відомі вже давно.
Час від часу даються обіцянки і приймаються природо-охоронні заходи: зменшення вмісту сірки в паливі, збільшення висоти заводських димарів, щоб дим несло подалі від міст. Але про головну проблему ніхто не згадує – нам потрібно позбутися вуглецю у паливі, яке нами зараз використовується, щоб знизити кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу, того самого, який є відповідальним за глобальне потепління.



Якщо ми розглянемо паливо як хімічну сполуку, то з’ясуємо, що в основному воно складається з двох елементів – водню і вуглецю. У дійсності з них обох для одержання енергії нам потрібен тільки водень, адже саме він, реагуючи з киснем повітря під час горіння (саме в процесі горіння і виробляється теплова енергія, яку ми використовуємо не тільки для обігрівання, але і для одержання найбільш універсальної її форми – електричної), утворює в результаті нешкідливу водяну пару. Проте, оскільки вуглець (як і інші хімічні елементи) міститься у викопних паливах, які широко використо¬вуються у наш час, він присутній у вихлопних газах і викидах труб у формі газоподібного диоксиду вуглецю (вуглекислого газу або СО2).

Протягом багатьох років в атмосферу було викинуто величезну кількість СО2. Він діє так само, як і скло в парнику, затримуючи тепло усередині атмосфери Землі, що є причиною глобального потепління. Поки що цей ефект незначний, близько півградуса, але поступово температура буде підвищуватися. В останні роки спосте¬реження під час літніх місяців показують, що помітне потепління вже не за горами, і, оскільки продовжується використання вуглець¬вмістного палива, від майбутнього ми не можемо очікувати нічого, крім жахливої спеки, яка постійно посилюватиметься. У цій книзі ми спробуємо розкрити причини потепління і розповімо про те, що може статися, якщо людство і далі буде використовувати вуглецьвмістне паливо на транспорті і фабриках. Ми спробуємо перейти від подібного похмурого сценарію до більш радісного, покажемо, що немає необхідності в застосуванні такого палива, адже його можна замінити іншими джерелами енергії, які не містили б вуглецю. Це є турботою уряду, але так буде тільки у тому випадку, якщо ми, прості люди, відстоюватимемо ці зміни. Наші опоненти можуть заперечити, що зміни обійдуться занадто дорого, але це не так. Просто потрібно переходити на чисті палива поступово, і тоді світова економіка не опиниться у кризовому стані.
Таким чином, зміст цієї книги простий. Якщо ми будемо продовжувати спалювати вуглецьвмістне паливо, то згубимо себе задушливою спекою. Але цього можна уникнути. Вільні від вуглецю палива існують, вони придатні до масового використання, однак люди повинні вимагати початку їхнього виробництва. Усі засоби для цього у Ваших, читачі, руках.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.