Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



СМОГ, БРУД І РАК

Коли ми, покинувши місто, потрапляємо до сільської місцевості, то виявляємо, що навколишнє середовище тут значно чистіше і немає того бруду, до якого жителі міст звикли, як до даності. Повертаючись до міста, ми помічаємо, що тут, де автомобіль не рідкість, повітря, безумовно, затуманене і насичене різними запахами. Але будемо справедливі: автомобілі – не єдине джерело забруднення в містах; свій внесок в його утворення вносять дим і попіл із труб.
Наприклад, чи помічали ви, що на селі ваші нігті залишаються чистими, а в місті вам постійно доводиться їх чистити? Так звідки ж у місті цей додатковий бруд?

Смог – що це таке?

Усім знайома мрячна мла. Це скупчення найдрібніших напівпрозорих крапель води в завислому стані, які є цілком чистими. Ви можете пройти крізь них і відчути лише легку вогкість без печії в очах і без кашлю, та не відчуєте себе забрудненим.
Тумани мають більшу щільність, вони зменшують видимість, але нічим від мли не відрізняються – в цілому це все та ж водяна пара. Єдина відмінність полягає в тому, що в такому тумані присутні тверді частинки, на яких і конденсується вода. Це й робить туман більш густим, ніж мла.
Смог – сучасне явище, значно більш небезпечне, ніж туман. Навіть при найлегшому смозі, у якому видимість становить кілька кілометрів, зачешуться очі і задере у горлі. В міру того, як він густішатиме, його вплив посилиться і з’явиться кашель внаслідок подразнення бронхіальних трубок. І, нарешті, остання стадія розвит¬ку смогу – таке зменшення видимості, коли рух транспорту утрудня¬ється або зовсім стає неможливим, хоча таке трапляється нечасто.
Суттєва різниця між смогом і туманом полягає в наявності нового компоненту, складної органічної суміші, що конденсується на дрібних частках бруду – часто на шматочках летючого попелу або продуктах випаровування з топок, або просто на пилові, завислому в повітрі. Що ж це за органічна суміш, що викликала стільки галасу? Це нітроароматичні сполуки (PAN), які, проникаючи в очі та горло, викликають подразнення та печію.

Що є причиною смогу?

Процес утворення смогу досить складний, і ми не будемо вдаватися в деталі, лише коротенько опишемо його джерела та наслідки.
Виникнення смогу розпочинається з початку експлуатації автомобіля й пов’язане з його вихлопними газами. Найбільш істотними тут є два хімікати.
Перший з них – це проста хімічна сполука, яка називається диоксидом (або закисом) азоту. Коли він залишає вихлопну трубу й потрапляє під інтенсивне сонячне світло, він дисоціює і утворює оксид азоту та «активний кисень». Він легко з’єднується із звичайними молекулами кисню повітря (яким ми дихаємо), утворюючи нову сполуку – озон. Цей озон, що залишається на рівні землі, шкідливий, на відміну від того, про який ви прочитали у розділі 6 і який перебуває в захисному шарі стратосфери.
Але залишимо на деякий час озон і повернемося до інших речовин, що викидаються із вихлопної труби автомобіля. Коли бензин згоряє у двигуні, він утворює вуглеводневі сполуки. Їхні молекули досить великі й складні за структурою, але все-таки їх не видно неозброєним оком. Важливо, що вони хімічно дуже активні. Потрапляючи в повітря, вони з’єднуються з озоном, утворюючи вже згадані нітроароматичні речовини (PAN).
Молекули PAN – це досить неприємна речовина, яка містить і «активний кисень», і оксиди азоту. Вони осідають на маленьких твердих частках, завжди присутніх у повітрі. Саме ці дрібні частинки, що абсорбували PAN, літають у повітрі і становлять основу смогу.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.