Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



ОЗОНОВА ДІРА

Що таке рак шкіри?

Всім знайомі родимки та ластовиння. Родимки іноді бувають спадковими (як, наприклад, деякі родимі плями), а можуть бути викликані сонячним випромінюванням. Ластовиння звичайно з’являється на тих місцях, які довше перебувають під сонцем – на переніссі та передпліччях. Це цілком нормальні порушення шкірного покриву і вони безпечні. Проте іноді буває так, що родимка насправді являє собою форму раку шкіри. Деякі види раку розпочинаються зі зміни кольору шкіри або маленької червоної цяточки на шкірі, яка починає кровоточити і покриватися кіркою. Небезпечними для життя є родимки із рваними краями, не схожі на інші ні за кольором, ні за формою.
Що ж перетворює нормальну родимку в ракову? Це частково залежить від клітин самої шкіри, у першу чергу від ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), компоненти будь-якої живої клітини, яка визначає спадкоємне «креслення» будови і роботи клітини та відповідає за утворення нових клітин. Припустимо, що ваша шкіра потрапила під тривалий вплив ультрафіолетових променів сонця (в цілому шкідливих). Це може порушити баланс роботи ДНК деяких клітин шкіри, змусивши їх змінити своє генетичне креслення. Після цього клітини шкіри перестануть нор¬мально відтворюватися та стануть породжувати клітини-потвори – ракові клітини. Так починають розвиватися плями й пухлини. Занадто багато бути під сонцем шкідливо, тому необхідно захищати себе від нього, бути завбачливим і обережним. Якщо ви не знаєте, як це зробити, розпитайте лікаря про найкращий для вас метод захисту від сонячного випромінювання.

Чому озоновий шар настільки важливий?

Озон – це молекула, у якій з’єднані разом три атоми кисню. Вчені позначають його як О3. Кисень, яким ми дихаємо, складається з молекул, що мають два атоми кисню, і позначається О2.



В атмосфері озон утворюється всюди, починаючи від поверхні Землі і закінчуючи висотою 40 км над нею. На рівні землі він є інгредієнтом смогу і тому не такий вже і безпечний. Але перебуваючи вище – у шарі, що називається стратосферою, – він захищає нас від руйнівних сонячних променів, поглинаючи та екрануючи ультрафіолетові промені, перш ніж ті зможуть досягти поверхні землі і викликати у нас рак шкіри.
Проминувши стратосферу, промені повинні пройти ще через кисень, азот, вуглекислий газ, озон на рівні землі, водяну пару, які перебувають у повітрі. Всі вони виконують функції фільтрів для сонячних променів. Як же тоді світло досягає Землі? Справа в тому, що енергія Сонця дуже велика. Тільки мала частина величезної кількості енергії, яку випромінює наше світило, доходить до нас. Сонце просто величезне – майже півтора мільйони кілометрів у діаметрі – і, щоб підтримувати життя на Землі, потрібна тільки одна десятимільйонна частина його випромінювання. Але навіть ця крихта була б занадто великою, якби не фільтруючий ефект атмосфери, і особливо озонового шару в стратосфері.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.