Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница


Передмова наукового редактора перекладу

Дорогий читачу !

Книга, що пропонується Вашій увазі, написана ентузіастами водневого руху на планеті Земля, людьми, хто, усвідомивши необхідність сонячно-водневого майбутнього і піднявши прапор водневої енерге¬тики в далекі семидесяті роки минулого століття, вже ніколи не випускають його. Це завдяки їм та людям, які сприйняли їхні науко¬ві ідеали сьогодні, вчені усього світу усвідомлюють небезпеку, що загрожує нам через використання викопних палив. Це вони перши¬ми вказали людству шлях виходу з цього тупикового становища. І тепер від науковців залежить, щоб усі люди довідались про це й усвідомили необхідність вирішення цієї проблеми.
Енергетика – найважливіший елемент існування цивілізації, без якого неможливо уявити собі як сьогодення, так і майбутнє людства. Все, чим ми користуємося зараз, для того, щоб жити, пити, їсти, працювати, рухатися в часі і просторі, так чи інакше пов'язане з енергією. Всього того, чим ми володіємо завдяки реалізації науко¬вих знань, здобутих десятки і сотні років тому, вже недостатньо для впевненого погляду в майбутнє. Газ, нафта і кам'яне вугілля – вичерпні джерела енергії. Енергетика майбутнього – це, в першу чергу, нові ідеї і способи перетворення сонячної енергії, а потім вже матеріали, що дозволяють реалізувати ці ідеї. В усьому світі тисячі людей працюють у цій галузі. Тому такою важливою є кооперація вчених для рішення глобальних проблем усього людства.
Наука в цивілізованому світі космополітична. І вирі¬шення проблем водневої енергетики світовим науковим співтова-риством є підтвердженням цього загальновідомого факту. Більше 600 провідних світових фірм, компаній, концернів, університетських лабораторій і громадських науково-технічних об'єднань Західної Європи, США, Канади, Австралії, Японії працюють у різних областях водневої енергетики: виробництво, зберігання і розподіл водню, нанотехнології і матеріали для водневої енергетики, паливні елементи, водневі енергоустановки, проблеми безпеки, освіта, автомобільний і авіаційний транспорт, підводні човни і т. і.
Науковці більшості розвинутих країн, які працюють в області водневої енергетики, об'єднались в рамках Міжнародної асоціації водневої енергетики і національних асоціацій. І нам приємно, що в розробці водневих технологій не останнє місце займають і українські вчені. Наша країна володіє значним доробком в області водневих технологій. Науковці України посідали провідне місце у цій галузі в СРСР. На даний час існують досить авторитетні і потужні воднево-енергетичні школи в наукових установах і ВУЗах Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Львова та інших міст. Об'єднання їхніх зусиль у рамках Української національної програми з розвитку водневої енергетики дозволить охопити практично всі її галузі і напрямки. Координація зусиль науковців у рамках такої програми дозволила б Україні зробити значний прорив в області цих ультрасучасних технологій. Тому очевидно невипадково Україна стала державою, куди науковці багатьох країн світу приїжджають от уже протягом двох десятків років на Міжнародну конференцію «Водневе матеріалознавство і хімія гідридів металів» (ICHMS) для обміну досвідом і знаннями в цій перспективній галузі науки.
У 2004 р. в Україні з ініціативи Оргкомітету ICHMS була створена Українська Асоціація водневої енергетики, що ставить собі за мету поширення знань серед населення щодо необхідності введення та використання воднево-енергетичних технологій, а також обгово¬рення в засобах масової інформації задач, проблем і труднощів, пов'язаних з переходом до воднево-енергетичної системи.
Переклад і друкування цієї книги – це один з перших кроків Української Асоціації на шляху популяризації водневої енергетики в Україні. Ми вдячні Президенту Міжнародної Асоціації водневої енергетики, професору Університету Майамі, директору Інституту чистих енергій, директору Центру водневих технологій ООН проф. Т.Неджат Везіроглу за надану можливість громадянам України прочитати його книгу українською мовою.
Наукові редактори перекладу висловлюють свою подяку В.В. Пішуку, К.А. Лисенко та А.Д. Золотаренко за комп’ютерну обробку матеріалу, підготовку текстів до друку та створення макету обкладинки книги.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.