Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



НАЙКРАЩА ВІДПОВІДЬ – СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ

Багато людей знайомі із сонячними колекторами, розташованими на дахах будинків. Маючи чорну поверхню, вони поглинають сонячне тепло, передаючи його проточній воді, яка може бути використана в господарстві для нагрівання водопровідної води. Найчастіше цього цілком достатньо, щоб задовольнити потреби кухні та ванної кімнати, і колектори окуповують себе за період від трьох до десяти років, знижуючи рахунки за електроенергію.
Сонячне світло може бути перетворене в електричний струм. Це відкриття було зроблено в 1954 р. Пірсоном, Чепменом і Фуллером у Белловських лабораторіях. Вони освітили променями дві різні кремнієві пластини, з’єднані разом на зразок бутерброда. Утворилося електричне коло, в якому в результаті внутрішнього фотоефекту виник струм. Цей струм можна використовувати для того, щоб запалити лампу, надати руху мотору або, якщо використовувати подібний «бутерброд» з достатньою кількістю кремнієвих шарів, забезпечити потреби міста. Наприклад, 1 м2 таких сонячних батарей може мати потужність 100 Вт (приблизно одна двадцята того, що споживає одна квартира), якщо, звичайно, сонце знаходиться високо над головою та немає хмар. Отримання електроенергії від сонячних променів – річ неоціненно важлива, для людства це може стати джерелом енергії майбутнього.

Чому люди були проти сонячної енергії

Довгі роки вважалося, що використовувати сонячну енергію не практично, тому що для цього вона занадто розсіяна, занадто слабка. Ще одна причина полягала у високій вартості сонячних енергоустановок. Фотогальванічні елементи, що представляють собою спеціально сконструйовані кремнієві пластини, раніше виготовлялися вручну. Кожний шар «бутерброда» складався із кремнієвих кристалів, які нарощувались окремо, один за одним, доти, доки шар не заповнювався. Наростити достатню кількість кремнію, щоб зробити великомасштабну пластину, було занадто дорого. Тому вважалося, що сонячна електроенергія буде занадто дорогою.



Проте нові відкриття в конструюванні фотогальванічних елементів суттєво змінили ситуацію. Зараз розроблено метод створення батарей, що не вимагає трудомісткого процесу вирощування кристалів. Використовується новий матеріал, так званий аморфний кремній (кремній з неупорядкованою кристалічною структурою), який забезпечує прекрасний вихід електроенергії від кремнієвого шаруватого елемента, хоча й не так багато, як дорогі одиночні кристали. Саме винахід аморфного кремнію дозволив зробити революційний стрибок в отриманні електроенергії від Сонця, прорив, що може привести нас у світ, де панує сонячна енергія.
Ще одним предметом занепокоєння була та кількість землі, яка необхідна для побудови сонячних енергоцентрів просторів, заповнених рядами фотогальванічних елементів, подібних тим, що ви можете іноді бачити на дахах будинків. Різниця тільки в тому, що ці ряди можуть тягтися на кілометри. Основним аргументом проти таких електростанцій було те, що землі, на яких розташовані сонячні панелі, будуть непридатні для вирощування сільськогосподарських культур. Дійсно, площі, необхідні для забезпечення енергією міста з населенням, скажімо, 500 000 жителів, досить великі приблизно 155 км2. Однак ці землі можуть і не бути сільськогосподарськими, це може бути посушлива земля пустелі. Наприклад, якщо ми припустимо, що вся світова енергетика буде сонячною і буде розташована в пустельних зонах (що, звичайно, досить відносно, тому що як і зараз, домовласники зможуть мати власні колектори), то вона буде займати всього лише невелику їхню частину (приблизно 10 % світової пустелі). Таким чином, сонячну енергію цілком можна збирати в областях, які й так непридатні для задоволення потреб людства.
Фахівці з охорони навколишнього середовища можуть заявити, що протяжні пустельні ландшафти досить важливі як місця перебування багатьох видів флори та фауни. Дійсно, відбудеться деяке порушення життя пустель, коли буде встановлюватися устаткування, яке збирає сонячну енергію, але довгострокових та значних збитків середовищу нанесено не буде.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.