Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Недоліки сонячної енергії

Хоча сонячна енергія при прямій та непрямій дії безпечна для навколишнього середовища, у неї все-таки є свої недоліки. Вона не настільки зручна для використання, як бензин або природний газ. Ми не можемо просто заправити автомобіль сонячною енергією де завгодно й коли завгодно.
У широтах з помірним кліматом сонце світить у середньому тільки шість-сім годин на день, у тропіках – сім або вісім годин. Північніше або південніше помірних широт дні стають довшими, але тільки влітку, а взимку, навпаки, коротшими. Але в той же час й інтенсивність сонячних променів теж зменшиться, тому що їм доведеться проходити більшу дистанцію через атмосферу, яка їх розсіює. Наприклад, у приполярних регіонах «день» триває шість місяців, але сонячне світло там значно слабкіше, ніж у Європі або США, і ще слабкіше, ніж на екваторі.



У сонячної енергії є ще один недолік, який ми вже відзначали, – загалом її пряма і непряма дія сконцентрована в областях, далеких від центрів її споживання. Більше всього енергії сонячних променів надходить у тропіках і субтропіках, проте основні споживачі зосереджені в помірних широтах. Енергія вітру найбільша в полярних регіонах і не настільки велика в помірних широтах. Те ж саме можна стверджувати й про гідроенергію, термальну енергію океанів, енергію хвиль, течій і припливів – здебільшого вона найменш доступна в тих районах, де найбільш потрібна.

Необхідність сполучної ланки

Існують місця, де в певний час і пряма і непряма дія сонячної енергії недоступна для використання. І навіть якщо ця енергія присутня, вона дістається нам не в тій формі, у якій її можна застосувати в будинку, на заводі або в транспортній системі, тому необхідно яким-небудь чином акумулювати енергію сонця, вітру, хвиль, океанічного тепла, припливів і течій тоді й там, де вона доступна. Інакше кажучи, нам потрібен накопичувач енергії, який буде діяти як сполучна ланка (посередник) між сонячною енергією (прямою або непрямою) і споживачем.
Ця сполучна ланка повинна відповідати наступним умовам:
• бути зручною при зберіганні та транспортуванні;
• відповідати вимогам екологічної чистоти;
• це повинне бути паливо, яке можна використовувати на транспорті, у будинках і промисловості;
• її ресурси повинні бути необмеженими.
Водень краще за всіх відповідає таким умовам. В процесі його окислення не утворюються ніякі речовини, які викликають парниковий ефект, ніякі хімікати, що утворюють смог і кислотні дощі, за винятком оксидів азоту, які, в принципі, можна контролювати. Дійсно, у паливному елементі оксиди азоту повністю відсутні. Усе, що він генерує, – це електроенергія та водяна пара. Таким чином, водень є найчистішим паливом.
Водень також є ефективним паливом. Він може бути конвертований в інші форми енергії (механічну та електричну) більш ефективно, ніж інші види палива. Наприклад, при його використанні в автомобілях коефіцієнт корисної дії становить 60 %, у той час як ефективність бензину – усього 25 %. Інакше кажучи, водень в 2,5 рази ефективніший за бензин. Для надзвукових літаків водень виявляється на 38 % ефективнішим за реактивне паливо. Ці показники означають, що палива витрачається менше і його вистачить на більшу відстань.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.