Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Практичні застосування

Опалення та кондиціювання

Будинки, офіси та підприємства потрібно або опалювати, або кондиціонувати, щоб створити людям комфортні умови для життя і роботи. Використовуючи сонячно-водневу систему, цього дуже легко домогтися. Виробивши електроенергію, ми можемо пустити її на обігрів, отримавши тепло за допомогою електронагрівачів або теплових насосів; за допомогою звичайних систем повітряного кондиціонування застосувати електроенергію для охолодження, а в кондиціонерах з реверсивним циклом – одночасно і для обігріву, і для охолодження.
Вже розроблено вбудовані в стіни опалювальні системи, що засновані на каталітичному спалюванні водню. Вони використовують його унікальну властивість згоряти без полум’я. Повітря потрапляє в таку систему через каталітичну пластину, виготовлену з пористої кераміки із вкрапленнями платини. З іншого боку надходить водень, і горіння відбувається усередині пористого матеріалу, поширюючи тепло по кімнаті. Подібні панелі можуть бути розвішані по кімнаті, вбудовані в стіни або сховані під різними поверхнями, щоб не псувати інтер’єр. Такі кімнатні нагрівачі можуть працювати при відносно низьких температурах і при цьому з високою (майже 100 %-ною) ефективністю.



Ще одним способом використання водню для обігріву та охолодження може стати пристрій, що застосовується для зберігання постійної температури в космічних скафандрах, – гідридний тепловий насос. Гідриди – це металічні сплави, що взаємодіють з воднем і вбирають його як губка воду. Ця «металічна губка» чутлива до температури, вона вивільняє водень при її підвищенні та поглинає при охолодженні. Ця властивість використовувалася для побудови систем опалення та охолодження, розроблених у Японії і США, і незабаром ми зможемо побачити їх у продажу. Велика перевага таких систем полягає в тому, що в них не застосовується фреон, тому вони не завдають шкоди озоновому шару.

Приготування їжі

Приготування їжі – справа першої необхідності. З часів наших предків ми чимало просунулися в цьому напрямку і вже не можемо відмовитися від своїх кухонних плит, духовок і мікрохвильових печей. Так що нам потрібна чиста та ефективна форма енергії, щоб підтримувати ті стандарти життя, до яких ми звикли з дитинства. Сонячно-воднева енергетика здатна на це. Найбільш очевидний і простий спосіб – використовувати водень у звичайних газових пальниках. Оскільки водневе полум’я практично невидиме, то до нього можна додавати невеликі кількості вуглеводнів або інших домішок, щоб зафарбувати вогонь для зменшення можливої небезпеки.
Інший шлях – застосовувати звичайні електричні плити, що працюють на енергії, отриманій від сонця та водню, з використанням паливних елементів.
Але є ще й третій метод – використовувати каталітичне горіння, як і в описаних вище нагрівачах. Найбільшою його перевагою є те, що тепло виробляється без відкритого полум’я та при досить низькій температурі. Такі пристрої більш безпечні і віддають каструлям і сковородам більше тепла під час приготування їжі. Ефективність каталітичного спалювання водню з метою приготування їжі досягає 85 %, у той час як у звичайних газових пальників вона дорівнює 70 %. І обидва ці методи набагато ефективніші за традиційне спалювання природного газу, яке забезпечує лише 60 %-ну ефективність.
У тропіках прямі сонячні промені дозволяють готувати їжу безпосередньо на відкритому повітрі. Уже існують сонячні грубки, що концентрують тепло сонця на каструлі або сковороді.

Освітлення

Світло – це ще одна нагальна потреба нашого життя, причому освітлення необхідне не тільки в будинках, але й на вулицях.
У денний час нам цілком вистачає сонячного світла, особливо на відкритих площадках або в малоповерхових будинках з великою кількістю вікон. Сонячне світло – найбільш природне для людини, і його промені в першу чергу сприяли розвитку життя на нашій планеті.
Але якщо ми глянемо на кімнати у висотних будинках і офісних спорудах, що затуляють сонце один одному, то побачимо, що багато з них або зовсім не освітлені, або отримують дуже мало денного світла. Японія стоїть на передньому краї боротьби із цим явищем – там розроблені так звані «сонячні труби». Розпочинаючись там, де світла досить (на даху або сонячній стороні будинку), труби із відбиваючою світло внутрішньою поверхнею і дзеркалами на вигині направляють промені світла у внутрішні кімнати та коридори. Пройшовши крізь цю унікальну систему, світло залишається досить сильним, щоб можна було приймати сонячні ванни у власній спальні. І хоча ця японська система освітлення входить у моду, отримана від сонячної енергії і (або) з водню електроенергія, підведена до ламп, являє собою зручніше джерело світла.

предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.