Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Чи є вихід?

Було запропоновано кілька варіантів виправлення ситуації. Найбільш популярним рішенням на сьогодні є використання замість нафти у якості палива метилового спирту. Проте, оскільки метанол містить вуглець, незважаючи на деякі переваги, з метилового спирту однаково буде виділяти стільки ж вуглекислого газу, скільки й з нафти. Є ще одна ідея – видаляти вуглець, що виділяється при згорянні викопних палив. На сьогоднішній день цілком можливо фільтрувати повітря, видаляючи з нього вуглекислий і токсичний гази. Було навіть запропоновано конвертувати вуглекислоту в метан (природний газ), при згорянні якого хоч і утворюється СО2, але, оскільки він спочатку був отриманий з фільтрів, загальний викид вуглекислого газу не повинен збільшитися. Інший сценарій передбачає ймовірність того, що років через 60-100 економічно більш вигідно буде виділяти вуглець із атмосфери (наприклад, для використання в текстильній промисловості), ніж отримувати його з вугілля, і це буде поступово зменшувати кількість СО2 у повітрі, куди він зараз викидається.



Звичайно, захисники палив, що містять вуглеводні, і ті, хто за ними стоїть – індустріальні магнати, які підраховують бариші, – робили багато спроб довести, що потрібно ще й ще раз додатково дослідити й довести вплив цих палив на навколишнє середовище, перш ніж розпочати зцілення планети. Природно, більша кількість досліджень – це гарна ідея, оскільки нам необхідно якнайбільше інформації про забруднення. Але немає ніяких причин затримувати початок змін, адже ми вже точно знаємо, що викопні палива забруднюють атмосферу. Є безліч механізмів впливу на навколишнє середовище, яких ми не знаємо, але очевидно, що вуглецеві палива несуть загибель, і ми повинні повністю відмовитися від них як від джерел енергії. Це основна й недвозначна ідея цієї книги.
Інша думка полягає в тому, що засоби для вирішення проблеми палив, які містять вуглеводні, перебувають у руках наших урядів, і змусити їх діяти – це наше завдання.

Справжні ліки

Таким чином, справжня сила зцілення перебуває в руках людей – у ваших, читачі, руках. Ця книга була написана, щоб дати тим, хто її прочитає, зброю, необхідну для атаки на корпоративні та урядові кола, щоб змусити їх зупинити використання палив, що містять вуглеводні.
Є тільки один засіб проти парникового ефекту та інших проблем, нами згаданих, і це повинно бути сприйнятим виробниками та розповсюджувачами сучасних палив. Ми повинні позбутися вуглецю як палива і замість нього використовувати інший хімічний елемент – водень. Застосовуючи чистий водень у якості палива, ми зовсім не будемо одержувати СО2. Дійсно, нехтуючи невеликою кількістю NOX, основним результуючим продуктом використання водню у двигунах є абсолютно нешкідлива водяна пара. Застосування водню в якості вільного від вуглецю палива не тільки допоможе зупинити парниковий ефект, але також знищить кислотні дощі та інші забруднювачі, не кажучи вже про те, що ми із задоволенням позбудемося канцерогенних властивостей деяких компонентів сучасних палив, що містять вуглеводні.
Замінити наші палива воднем – єдиний шлях зберегти та підвищити рівень життя, це те, що може дати нам світ без парникового ефекту, небезпечних забруднювачів і загрози ядерних катастроф на кшталт Чорнобиля. Можливо, в ряді випадків термоядерний синтез задовольнить наші потреби в енергії, але той час, коли це може відбутися, віддалений від нас років на п’ятдесят, якщо не більше, а перспектива економічно вигідного виробництва енергії за допомогою термоядерного синтезу перебуває в ще більш далекому майбутньому.
Таким чином, якщо уважно ознайомитися з фактами, викладеними в цій книзі, Вас вразить наступне: виявляється, що боротьба з вуглецем на даний момент зовсім не є головним завданням тих, хто бореться з парниковим ефектом. Але, імовірно, Ви вже зрозуміли, хто саме програє політично та економічно, якщо викопні палива будуть засуджені на зникнення, і хто противиться змінам.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.