Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница


У вашому автомобілі

Щороку тисячі людей гинуть від нещасних випадків на транспорті, що напряму пов’язані з бензином і дизельним паливом.
Як ми вже бачили, працюючи на сучасному пальному, автомобілі викидають у повітря цілий букет різних забрудників, одним із яких є отруйний чадний газ. Він є причиною багатьох смертей, як випадкових, так і пов’язаних із самогубствами через отруєння вихлопними газами. Тільки в США, наприклад, щороку реєструється приблизно 1800 таких випадків. Якщо автомобілі будуть працювати на водні, подібні інциденти просто стануть неможливими, оскільки єдиним продуктом його згоряння є водяна пара, яка зовсім не отруйна і не може вбити людину. Крім того, водень ніяк не впливає на нервову систему, і люди не втрачають свідомості, вдихаючи його.



При зіткненні автомобілів, що працюють на бензині чи дизельному паливі, дуже часто відбуваються розриви бензопроводів і паливо розливається довкола. При цьому нерідко виникає полум’я, температура якого, а також отруйні випаровування можуть бути смертельно небезпечними.
Як уже відзначалося, паливна система водневого автомобіля може представляти собою гідридну металічну «губку», бак з рідким воднем або балон зі стиснутим газом. Із них трьох гідридна система є найбільш безпечною. Навіть при екстремальних зіткненнях, коли паливний бак буде пробитий, сильної пожежі не станеться. Лише невелике полум’я пробиватиметься з нього в міру того, як водень буде потроху виділятися з гідриду. Проведені випробовування пока¬зали, що коли куля пробиває такий паливний бак, через отвір, що утворився, починає вириватися лише слабкий вогник; якщо ж у баці знаходиться інше паливо, відбувається вибух або сильна пожежа.



Деякі прототипи водневих автомобілів потрапляли до аварії. Наприклад, у Каліфорнії, коли машина з баком зрідженого водню перевернулася в результаті зіткнення і паливний бак був пробитий. Холодна рідина (–253 °С) швидко витекла і випарувалася. І не було ніякої пожежі, ніякого вибуху.
Машини на стиснутому водні небезпечніші, ніж їхні побра-тими, які працюють на гідридах або зрідженому газі. Вони дійсно можуть зайнятись, але це зовсім не означає, що відбудеться вибух, оскільки водень вибухає тільки в замкнутому об’ємі й у суміші з киснем чи повітрям. Якщо водень виходить через діряву трубу чи з пробитого бака, випадкова іскра або гаряча деталь двигуна можуть викликати вогонь. Однак люди, що знаходяться від нього недалеко, але не потрапляють під язики полум’я, не обгорять і не отруяться димом, хоча, звичайно, кожен, кого охопить вогонь, обпечеться. Таким чином, якщо врахувати усі фактори, водень для автомобілів виявиться більш безпечним паливом, ніж дизельне або бензин.

Будинок і кухня

У будинках електроенергія, природний газ, мазут чи вугілля використовуються для обігріву, кондиціонування або приготування їжі. Якщо де-небудь з якої-небудь причини відбудеться витік газу або пари бензину і їхнє скупчення у великій кількості, наслідки можуть бути фатальні. Більше того, вогонь, що виникає при горінні природного газу і нафтопродуктів, разом з високою температурою викликає й отруйні випаровування. Безліч нещасливих випадків такого роду призводять до каліцтв і смертей.
Будинок, що забезпечується воднем, у меншій мірі піддається небезпеці. Ні сам водень, ні продукт його згоряння – водяна пара – неотруйні. Для приготування їжі найкраще вибрати каталітичне горіння, оскільки воно відбувається без полум’я і тому не може спричинити пожежу. Якщо доторкнутися пальцем до такого пальника, то постраждаєш куди менше, ніж від полум’я газового пальника, примуса чи поверхні електричної плити, тому що температура при каталітичному горінні (150 °С) набагато нижча за температуру полум’я природного газу або нафтопродуктів (1400 °С). Кімнати, що обігріваються каталітичними пальниками, будуть куди безпечніші, ніж ті, де є каміни чи обігрівачі на газі, нафтовому паливі або вугіллі.
Звичайно, усі палива, включаючи і водень, можуть стати причиною пожежі. Але, якщо в будинку займеться водень, ніхто не згорить, хіба що виявиться в прямому контакті з вогнем. Ніхто не отруїться димом і всі зможуть сховатися в безпечному місці. Люди здатні будуть допомогти і тим, хто обпікся в полум’ї, оскільки їм не буде загрожувати безпосередня небезпека. У випадку пожежі, що виникла через природний газ, мазут чи вугілля, ситуація стає зовсім іншою. Полум’я від викопного палива інтенсивно випромінює тепло, що обпалює усіх, хто знаходиться занадто близько до нього, а отруйний дим і випаровування цілком можуть стати причиною загибелі людей.
Таким чином, водень безпечніший за звичайне паливо і навіть у випадку пожежі в будинку його мешканці мають набагато більше шансів уникнути ушкоджень і (або) смерті.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.