Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Чи є альтернатива?

Усвідомивши значимість проблеми, Ви, мабуть, уже зрозуміли, що ми просто зобов’язані перейти на сонячно-водневу енергетичну систему. Але, як це не дивно, багато хто бажає, щоб сьогоднішня система існувала вічно, незважаючи на те, що запаси викопного палива виснажуються. Прихильники використання викопних ресурсів вважають, що можна перейти на виробництво синтетичного палива і синтетичного газу з вугілля; коли закінчиться вугілля або воно стане занадто дорогим, можна використовувати горючі сланці і бітумінозні піски; коли і їх не залишиться, можна спробувати одержувати вуглець з вапняку і водень з води для виробництва все того ж синтетичного палива і газу; коли закінчиться вапняк (і зникнуть деякі гори), ми зможемо добувати вуглець з вуглекислого газу і знову ж водень з води для одержання синтетичних вуглеводнів. При застосуванні таких способів, за словами прихильників викопного палива, його у нас виявиться достатньо, щоб використовувати вічно або протягом доволі тривалого часу.
Активні прихильники викопних палив не згадують про те, що виробництво синтетичного палива і газу при цьому буде надзвичай¬но дорогим, про те, у скільки буде обходитися постійне відновлення навколишнього середовища. Усі ці витрати ляжуть на наші плечі: отут і походи до лікарів з кашлем, що не проходить, і постійне перефарбування авто, на якому постійно з’являються плями іржі через забруднене повітря, і кислотні дощі, і багато чого іншого.
Таким чином, для поствикопної ери можливі лише два альтернативних рішення – синтетичне викопне паливо і сонячно-воднева енергетична система. Отже, нам потрібно порівняти вартості їхнього виробництва, екологічну безпечність та ефективність використання.

Вартість виробництва

Звичайно, вартості виробництва синтетичного палива (рідкого та газоподібного) і водню, отриманого за допомогою сонячної енергії (розглядаючи його теж як синтетичне паливо, що тільки не забруднює навколишнє середовище), повинні порівнюватися з точки зору забезпечення світових енергетичних потреб.



Як ми довідалися раніше, водень можна виробляти за допомогою сонячної енергії різними способами – прямим нагріванням, термохімічним, електролітичним і фотолітичним методами. Але з усіх прямих і непрямих способів використання сонячної енергії найдешевшим на сьогоднішній день виявляється отримання водню за допомогою гідроелектроенергії (непрямої форми споживання енергії Сонця). Порівнюючи, ми будемо враховувати тільки синтетичне паливо, отримане з вугілля, оскільки паливо, виготовлене з горючих сланців і бітумінозних пісків, набагато дорожче, а виготовлене з вапняку та водню або вуглекислого газу, узятого з повітря, і водню з води обійдеться ще в багато разів дорожче.
Серед усіх синтезованих газів синтетичний природний газ найдешевший, у той час як серед синтезованих рідин найменша вартість у зрідженого водню, отриманого на гідроелектростанціях (як ви пам’ятаєте, рідкий водень – краще паливо для ракет і високо¬швидкісних реактивних двигунів). Дивлячись на діаграму, легко зрозуміти, яке паливо найдешевше, однак не варто забувати, що це тільки вартість виробництва. Потрібно пам’ятати, що викопне пали¬во, навіть синтетичне, несе у собі приховані екологічні витрати. Як¬що ми їх додамо, наскільки високо піднімуться відповідні рівні цін?



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.