Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Вплив на будинки і споруди

Кислотні опади руйнують наші міста. На таких безцінних скарбах, як Парфенон у Греції, Колізей у Римі, Собор Паризької Богоматері в Парижі вже зараз помітні виразні ознаки кислотних дощів. Німеччина витрачає до 4 млн. дол. на рік на ремонт кладки Кельнського Собору. Ця робота вимагає спеціального каменю і вмілих мулярів, вона тривала і стомлююча. Кілька років потрібно бригаді будівельників, щоб замінити зіпсовані камені на одній стороні будинку, а коли роботи закінчено, то треба негайно починати їх з іншого боку. І так без кінця, адже поки вони завершували ремонт зворотної сторони будинку, кладку на стороні фасаду вже щосили роз’їло кислотою. Багато історичних будинків було остаточно загублено, їх уже ніколи не відновити.
Металеві конструкції, такі як мости, рейки і проводи, також не можуть уникнути впливу кислотних дощів. Вони повинні бути захищені від корозії, щоб остаточно не зруйнуватися. Те ж саме можна сказати про будинки та інші споруди. Їх необхідно захищати, регулярно очищаючи і покриваючи шаром пластику, хімікатів і (або) фарби. Кислотні дощі завдають шкоди легковим автомобілям, автобусам та іншим транспортним засобам. Були зроблені різноманітні оцінки впливу кислотних дощів на конструкції. У 1984 р. підраховано, що в усьому світі на відновлення історичних будівель витрачається до 20 млрд. дол. на рік. Збитки, нанесені громадським будівлям та іншим спорудам, оцінюються в 80 млрд. дол., а витрати на нейтралізацію наслідків дії кислотних дощів на житлові будинки складають приблизно 40 млрд., тобто в цілому виходить 140 млрд. дол. на рік. З урахуванням росту споживання викопного палива і збільшення кількості громадських будівель, споруд і житлових будинків ці загальносвітові витрати до 1990 р. цілком можна оцінити в 200 млрд. дол. на рік.

Вплив на людей і тварин

Кислотні дощі підвищують кислотність питної води. Коли ця вода тече по металевих трубах, вона вилужнює такі метали, як свинець, мідь і алюміній, так що зрештою ми п’ємо й використовуємо для приготування їжі смертоносний коктейль кислот, отруйних металів та інших хімікатів. Наприклад, у Швеції було виявлено, що така підкислена вода є причиною збільшення дитячої захворюваності.
Але так само, як на дітей та молодь, ця вода впливає і на дорослих. Підкислена вода, що містить токсичні метали з водозабірників і трубопроводів, викликає різні хвороби, у першу чергу нирок і сечового тракту. У кислій воді знаходиться менше кальцію (а ми в основному одержуємо кальцій при питті), що сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань. Було встановлено, що в Сполучених Штатах Америки шкідливий вплив кислотних дощів на здоров’я людей, якщо говорити тільки про матеріальне його вираження, склав в 1985 р. близько 180 млн. дол., а в 1990 р. – 220 млн. доларів Тут, звичайно, ніяк не враховані людські страждання.
Ми можемо виміряти отруйну дію кислотних опадів на нас і спробувати очистити воду, яку споживаємо, хоча і не безкоштовно. Однак ми не можемо зробити цього для диких тварин і рослин, їм залишається тільки страждати або змінити звичне місце проживання. Але в міру росту населення, місць, де можуть вільно жити дикі тварини, залишається все менше і менше і вони стають менш придатними для життя, оскільки ми продовжуємо забруднювати навколишнє середовище побічними продуктами викопного палива.
Сотні видів рослин і тварин щорічно вимирають через забруднення і кислотні дощі, і ці втрати оцінити просто неможливо. Нам необхідно зрозуміти всю небезпеку кислотних опадів або, наприклад, задуматися про те, як втрата одного виду риби або трави позначиться на екологічному балансі планети.

Що робити?

Експерти роками говорили про наслідки забруднення атмосфери продуктами згоряння викопного палива і кислотними дощами. Але люди настільки звикли до звичайного життя, миттєвих задоволень, що заглянути на 20-30 років у майбутнє вони не бажають. У них є невідкладні справи, що вимагають і невідкладних рішень.
Що ж, пророкування, зроблені 10, 20, а часом і 30 років тому, починають збуватися. Кислотні дощі – тепер вже невідкладна проблема, що постійно загострюється. Наші праправнуки можуть навіть не довідатися, як виглядав ліс або дикий олень, хіба що по картинках, і у цілих поколінь не буде ніякої можливості побачити римський Колізей. Але ми можемо зупинити цей процес, відмовившись від миттєвих задоволень і почавши планувати майбутнє так, щоб залишити нашим дітям і онукам чистий і здоровий світ.



Вони просто вимушені зносити наслідки…



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.