Web design by Aleksey D. Zolotarenko | Contact Us




предыдущая страница                                              следующая страница



Небезпека залежності від вугілля

Нам говорять про вугілля як про основний паливний запас, мільярди тонн якого зберігаються під землею. Якщо видобуток нафти на Близькому Сході почне зменшуватися і ми більше не зможемо одержувати її звідти, у нас усе-таки залишиться можливість добувати з-під землі вугілля. Але з екологічної точки зору залежність від вугілля буде значно небезпечнішою, ніж залежність від нафти. Заміна бензину на вугілля в десятки, а то і в сотні разів посилить проблеми навколишнього середовища за рахунок викидів сірки, яка окислюватиметься до сірчаної кислоти, і летючої золи, яка, заповнюючи атмосферу дрібними частками, провокує смог.



І навіть якщо у нас маються великі запаси вугілля, яких вистачить більш ніж на 100 років (багато експертів стверджують це, а деякі заявляють, що і на всі 500 років) – все одно не варто їх спалювати через те лихо, яке вони можуть заподіяти.

Інші забруднюючі речовини

Є ще одна група забрудників, яка є результатом згоряння бензину, так звані нітроароматичні сполуки, а в англомовній літературі – PAN. Це досить шкідливі речовини – від них опухають голосові зв’язки і подразнюються очі. Якщо PAN вдихати досить часто, то почне пекти у грудях і з’явиться утруднене дихання.
Наступна речовина, яку хотілося б згадати, – це бензапірен, і, якщо розглядати тривалий вплив на організм, він виявиться найгіршим із усіх згаданих. Таку репутацію він одержав тому, що саме через нього куріння викликає захворювання на рак легень. Варто додати, що поки невідомо, чи можна захворіти на рак, якщо вдихати вихлопи дизельних двигунів, але ми точно знаємо, що бензапірен там присутній.



При спалюванні бензину, дизельного або іншого вуглець-вмістного палива виникає ще одна проблема – чадний газ (СО), або оксид вуглецю. Від диоксиду він дуже відрізняється. Чадний газ отруйний, а вуглекислий – ні. Саме чадним газом отруюються люди, змушені вдихати вихлопні гази; він присутній у смозі. Він викликає головний біль, запаморочення і втрату свідомості. Його молекули “обманюють” червоні кров’яні тільця, які приймають його за кисень, і несуть отруту від легень до мозку і серця, помилково живлячи ці життєво важливі органи оксидом вуглецю.



предыдущая страница                                              следующая страница





ЕНЕРГЕТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНА РЕЗОЛЮЦІЯ


Оскільки країни світу борються за поліпшення своїх стандартів життя і, таким чином, вони в довгостроковій перспективі повинні збільшувати своє енергоспоживання на додаток до всіх відповідних зусиль по енергозбереженню;
оскільки на даний час основним джерелом енергії є викопне паливо;
оскільки запаси викопного палива вичерпні і зрештою закінчаться, а зниження виробництва очікується вже на початку XXI століття;
оскільки поміркованість вимагає спланувати і розпочати перехід до майбутньої енергетичної системи з використанням викопних ресурсів, що залишились, (та інших традиційних ресурсів, таких як атомна енергія і т. д.), для того щоб зміни були плавними і зайняли приблизно півсторіччя або близько того;
оскільки розсудливо зберегти запаси копалин, що зменшуються, для задоволення непаливних потреб (таких як мастила, синтетичні волокна, пластики та добрива), для яких може не знайтися гідної заміни;
оскільки продукти згоряння викопного палива заподіюють усе зростаючої шкоди нашій біосфері (єдиному відомому нам місцю у Всесвіті, де можливе життя) і всьому живому через забруднення, кислотні дощі, СО2 і канцерогени;
оскільки продукти згоряння і їхній згубний вплив не мають національних меж;
оскільки конче важливо зберегти біосферу чистою і придатною для життя, і з цього випливає: джерела і носії енергії повинні бути екологічно чистішими настільки, наскільки це можливо; оскільки існують «чисті» первинні джерела енергії;
оскільки існує потреба в двох видах енергоносіїв, а саме: в електриці (що покриває 1/4 частину потреб) і паливі (приблизно 3/4 потреб);
оскільки існують технології виробництва та утилізації максимально сприятливого по відношенню до навколишнього середовища паливного енергоносія – водню;
оскільки для того щоб продукти діяльності людини не шкодили біосфері і не загрожували життю, необхідна саморегулююча система.

Дійсним ухвалюється:
Як при прямому використанні енергоносіїв, так і при їхньому виробництві та утилізації потрібно нести відповідальність за шкоду, яку вони заподіюють біосфері та життю. Ціна на кожен продукт повинна враховувати «екологічну надбавку», яка покриває збитки, нанесені навколишньому середовищу.
Екологічна надбавка повинна використовуватися відповідними уповноваженими особами для відшкодування збитків біосфері, життю і спорудам, для покриття витрат на медичне обслуговування, реконструкцію, соціальну допомогу, виплати компенсацій потерпілим.
Це питання повинно вирішуватись на основі міжнародної кооперації, щоб існувала впевненість у справедливому і рівному розподілі екологічної надбавки.

Виконання викладеного надасть наступні довгострокові і глобальні вигоди:

— гарантії того, що зрештою сучасна система енергозабезпечення, заснована на викопному паливі, буде замінена екологічно чистою і погодженою енергетичною системою – Водневою Енергетичною Системою;

— гарантії того, що непоновлюваним первинним джерелам енергії (викопним, ядерним і т. д.) є заміна, перехід до якої можливо здійснити без потрясінь;

— гарантії того, що запаси копалин будуть збережені для непаливних застосувань, яким може не виявитися заміни;

— стимулює в усьому світі економічний розвиток та міжнародну злагоду, оскільки знадобиться все менше і менше непродуктивних зусиль для відшкодування збитків, нанесених навколишньому середовищу;

— врятує біосферу і саме життя від вимирання шляхом гарантування того, що продукти, методи їхнього виробництва та утилізації будуть екологічно сумісні.